Йдуть два куми по дорозі, коли — Вжик!.. — їх обганяє мотоцікліст без голови.

Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову — Вжик!.. — мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз — Вжик!.. — знову мотоцикліст та знову без голови.

Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться — нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...

---

Кінець 40-х років. Поліська глибинка. Криниця, біля криниці починається ліс. З криниці чоловік витягує відро і збирається попити води.
З лісу виходить інший чоловік:
- Чоловіче, не пий!!! Москалі криницю отруїли.
- Чєво ти гаваріш?
- Та пий, кажу, повільніше. Вода холодна — застудишся.
_________________

---

Едут негр и хохол. Хохол достает сало. Негр сидит и спрашивает (указывая на сало):
- Что это?
Хохол отвечает:
- Сало!
Негр:
- Это сало? Это не сало. Это фигня, а не сало, вот у нас в Африке, замочишь слона, вот это сало. А у тебя не сало.
Едут дальше. Хохол достает окорочек. Негр спрашивает:
- Что это?
Хохол говорит:
- Окорочек.
Негр:
- Это окорочек? Это не окорочек. Это фигня, вот у нас в Африке, страуса завалишь, разделаешь, вот это окорочек. А у тебя ни фига не окорочек!
Хохол обиделся!!! Злой совсем! Убить готов! Едут дальше. Тут хохол достает — АРБУЗ. Негр — было хотел спросить типа, что это...
Но хохол выдает:
- МОЛЧАТЬ!!!...... КРЫЖОВНИК, БЛЯТЬ.........!!!!!

---

- Микола!
- Га?!
- Лови сокиру!
- Гы...
- Ти не гикай, а кажи спіймав чи н

---

Львів. День побєди. Біля пам’ятника Шевченку стоїть старий ветеран, обвішаний медалями і п’є Львівське пиво. Після кожного ковтка кривиться і спльовує. Проходить мимо скінхед. Зупиняється: “Отак вуйку, якби ви в 45-ому німців не били, то б зараз Гьоссер пили”.

---

Створив Господь мавпу. А тодi дивиться — ні, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь — краса!
Живуть люди у бiлих хатах iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д. Але що це? Деякi мавпи все ще у лiсi по деревах стрибають!
Ну, вiн як гримне на них: «Я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моiм?!»
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже забуханим голосом:
«А мы па-украински не панiмаем!»
_________________

---

- Скажитє, а что такоє Московская колбаса?
- Тю! Так то ж салоиммитатор!!

---

Зустрічаються дві подруги:
- Привіт, Оксанко!
- Привіт, Мар«янко!
- Як справи?
- Та от, заміж виходжу!
- Та за кого?
- Та за Петра.
- За якого Петра?
- За трахториста з сусіднього села.
- Тю, ти шо, не знала, що у нього ..... кривий???
- Та ти шо?! — глибоко замислюється.
Пройшло півроку. Зустрічаються знов.
- Привіт, Оксанко!
- Привіт, Мар»янко!
- Як справи?
- Та от, заміж вийшла!
- Та за кого?
- Та за Петра.
- За якого Петра?
- За трахториста з сусіднього села.
- Тю, ти шо, я ж тобі казала, що у нього ..... кривий!!!
- А ми знаєш, так з мамкою подумали-поміркували и рішили: шо нам з нього стріляти чи шо?!

---

Сидять два куми за пляшкою та ведуть душевну розмову.
- Куме, скажіть, а чим все ж таки Ви більше любите закусювать?
- Ну, огірком, звичайно ж.
- Тю, огірком — це нецікаво! От я більше за все люблю закусювать вінегретом.
- Тю, куме, та скажете таке вже — вінегретом!!!
- А от дивіться куме: сидиш значить, випиваєш одну — закусюєш вінегретом, потім другу — і ще вінегретом закусюєш... І так весь вечір. А потім вже десь опівночі виходиш на ганок, а кругом сніг такий білий-білий!!! І ти як струганеш — і воно по снігу — ЯК ВИШИВАНОЧКА!!!

---

- А ти чув, як цi клятi москалi називають нашого презiдента Ющенка?
- Як?
- «Янукович»!

---

- Дай боже! Діду, а як нам до Львова заїхати?
- Та во, так во прямо, прямо, а там направо.
- Ага, дякуємо.
Поїхали. Трохи згодом зупиняється інше авто:
- Добридень. Прошу пана, як нам дістатися до Львова?
- Так во прямо, прямо, і праворуч.
- Дякуємо.
Підїздить третє авто:
- Здравствуйтє, дєдушка. А как нам ва Львов праєхать?
- ...Вилазь! Приїхали.

---

Російський капіталізм: У вас є 2 корови, ви рахуєте їх і нараховуєте 5. Ви рахуєте знову і нараховуєте 42 корови.
Перераховуєте корів ще раз і бачите, що їх є 12. В кінці кінців перестаєте рахувати і відкриваєте наступну пляшку горілки.

Індійський капіталізм: У вас є 2 корови. Ви молитеся до них.

Ірландський капіталізм: У вас є 2 корови. Ви кормите їх картоплею і дивуєтеся, чого вони емігрують.

Тоталітарний капіталізм: У вас є 2 корови. Влада забирає їх у вас і заперечує, що вони взагалі існували. Молоко заборонене.

Сюрреалістичний капіталізм: Ви маєте 2 жирафи. Влада вимагає, щоб ви брали лекції гри на гармошці.

Капіталізм перестроєчний: Ви маєте 2 корови і повинні їх годувати, але держава забирає все молоко. Ви крадете у держави
стільки молока, скільки можете і продаєте на чорному ринку.

Китайський капіталізм: Ви маєте 2 корови. 300 людей доять їх. Ви об'являєте, що нема безробіття, що існує висока
продуктивність биків і арештовуєте кореспондента, який опублікував всі ці дані.

Французький капіталізм: У вас є 2 корови. Ви йдете страйкувати, тому що хочете мати 3 корови.

Італійський капіталізм: У вас є 2 корови, але ви не знаєте де вони є. Ви робите перерву на обід.

Кубинський капіталізм: Ви маєте 2 корови. Вони хочуть переплисти до Флориди.

Мілітарний капіталізм: Ви маєте 2 корови. Влада забирає їх у вас і призиває вас на військову службу

---

День Святого Валентина — це для дітей. А для дорослих є ніч на Івана Купала.

---

Мені особливо приємно, що серед великих українців видатний вчений Михайло Перебийніс (у москалів звуть його Ломоносов) и поет Олекса Гарматник (у клятих москалів — Пушкін)

---

Іван просить в Абрама карбованець у борг, обіцяючи через місяць повернути подвійно, і в заставу залишає сокиру. Коли Іван збирається іти, Абрам говорить:
- Почекай, я дещо придумав. Адже через місяць тобі важко буде повернути відразу два карбованці, може ти краще половину заплатиш зараз?
Іван погоджується, платить карбованець, йде додому і по дорозі думає:
- Дивно! Карбованця нема, сокири теж, один карбованець я ще винний, і головне, що все правильно!

---

Гірське село в Карпатах...
В дворі під стодолою хазяїн розклав зброю. Протирає, змазує, любується...
Навколо вертиться синок.
Очі розбігаються, слинки течуть, руки чешуться...
Нарешті не витримує:
- Батьку, а дай-но з кулемета пострiляти!
- А чого ж? Пострiляй...
Синок тисне на гашетку, на мушці стодола, паркан, жбанки на паркані... нарешті кури. Кури з істеричним кудкудаканням розбігаються, та кулі все рівно бігають швидше. Через кіякий час над двором висить хмара порохового диму, двір посипаний пухом і пір'ям. Останнім був збитий старий півень при спробі перелетіти через дах.
- А що, татку, файно? — гордо питає синок.
- Файно, синку.
- А можна ще гранату кинути?
- Кидай, синку.
Синок вибирає найбільшу і закидає в дерев'яний туалет. Через пару секунд гримить вибух, туалет підлітає метрів на п'ятнадцять, в дворі приземляються спочатку дошки, друзки, клаптики палаючої газети, потім жіночі тапочки.
- А шо, татку, файно? — уже не дуже впевнено питає синок.
- Та файно, синку — а то б дiсталося нам вiд мамки за кури...

---

Молодий хлопець прокидається ранком після страшного перепою і жалібним голосом просить:
- Мамо, дайте горілки!
- Та нема, синку...
- А в куточку?
- Та на Великдень ж випили...
- А за дверима?
- Та після Великодня похмелялися...
- А у шафі?
- Та то ж батькові на сороковини!
- То я дивлюся, куди ж це батько поділись.
_________________

---

Москаль, єврей, грузин і чукча летять на літаку. Раптом літак терпить аварію. Льотчик пояснює:
«Треба стрибати, але в нас тільки чотири парашути. І вистрибнув.
- Вай, вай! У мене дванадцять дітей, — сказав грузин і вистрибнув.
Єврей запричитав:
- Ми нація розумна, мені не можна гинути, — і вистрибнув.
Москаль зітхнув:
- Стрибай, чукча. Я, як самий хоробрий, залишуся гинути.
- Навіщо гинути? — відповідає чукча. Моя єврею рюкзак підсунув.
Він розумний, по дорозі що-небудь придумає

---

Гуцул на могилі сина:
- Чи я тебе не народив, чи я тебе не годував, чи я тебе до Унiверситету не вiдпустив, чи я тобi грошi не вiдсилав!? А ти прийiхав i шо ти менi сказав? «Здравствуйте папа!»!?

---

Москва.
Машина збила пішохода. Міліціонер — водію.
- Фамілія, гад! Бистро!
- Нечипуренко...
- Хмм.. гарна фамілія. Моя — Гарбузенко. А ти звідки родом?
- Та з Полтави.
- А я — з-під Київа. Горілку, мабуть, салом закусюєш?
- А як же!
- Дуже гарно! Почекай хвилинку — зніму протокол з того дурня, шо кинувся під твою машину...

---

- Діду!
- Що!
- Чули, москалі у космос полетіли!
- Що всі?
- Та ні, тільки один!
- То чого ж ти тоді кричиш?

---

Львів. В салон автобуса заходить вуйко з кулеметом:
- Шановнi добродii, а чи не пiдкажете ви менi котра година?
Усі сидять, мовчать. Тут нєгр схоплюєтьсься з місця:
- Сiмнадцять годин, п'ятнадцять хвилин дядьку!
- Та сиди, синку, сам бачу, що не москаль!

---

Українські тости

- Ну, куме, за незалєжність!
- Так, куме, за самостійність!

- Ну, куме, за панів Стецька та Бандеру!
- Хай дохнуть кляті москалі!

- Ну, куме, давай-но за китайських педерастів?
- Навіщо?!!
- Та, вони такі ж, як ми — жовто-блакитні!

---

Риють землю москалі — дамбу насипають.
А для чого їм та дамба і самі не знають.
То ми їм відповімо, взявши всі лопати:
-На тій дамбі, москалі, будем ВАС ховати!!!

---

-Микола, ти бачив шо москалі учудили?
-Шо?
-Набили повний літак євреїв, і збили нашу ракету...

---

Украинский погранец:
- Оце,дивлюся я на вашу кацапську заставу, ну як були ви, кацапи замазюри, так и лишилися. Наплювано, нахаркано, все загажено и засрано. Не то шо ось, у мене. И прибрано, и чистенько, оп'ять же сонечко над нами сильніше світить и гріє.
Российский погранец:
- Все это херня. Зато мы народ радушный, добрый не то шо вы. Вон у нас на границе над дорогой транспарант -«ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ!» А у вас, транспарант, и шо написано? -
(читает вслух) «НЕХУЙ ШАСТАТЬ».
Украинский погранец выбегает из будки, смотрит на свой транспарант, читает... со смеху отвечает:«От жеж ти москаль неграмотний, там же на нашій рідній, солов'їній мові написано — »НЕХАЙ ЩАСТИТЬ!»

---

Йдуть хлопці по селу
- Хлопці, куди вас так багато?
- Москалів бити!!!
- А якщо вони вас?
- А НАС ЗА ШО???

з анегдотів про москалів перейшов до анекдотів про кумів

Зламалася машина у москаля посеред села. Він вирішує пересісти на автобус, але де зупинка не знає. Бачить іде дядько, думає якби у нього спитати і щоб по морді не дав:
-Батьку, а тут у вас... еее...нуу... астанивка?!
-А! Зупинка! Вона за тут за рогом, але ти москалику вже приїхав!

Сидить дід із хлопчиком коло річки, рибалять. Тут земля як почне труситися, із-за гори скаче орда на чолі з самим Чингісханом. Чингісхан питається:
- Де тут Київ?
- А, до Києва вам ще далеко, це треба йти далеко на на північ, через Московію ті і у саму Скандинавію. Та біля містя Стокгольма я краз Київ стоїть.
І поскакав Чингісхан з ордою геть. Хлопчик питається:
- Діду, що це ви наробили, до шведів орду послали. Шведи ж такі хороші люди, ніколи нічого нам поганого не зробили.
- Та воно то так... Але уяви, орда через Московію раз, орда через Московію назад.

---

Це вже не анекдот, а реальна ситуація в Полтаві. Зупинка Леніна, клуб «Робін Гуд», біля нього постер «Сьогодні чоловічий стриптиз, приходьте всі». На постері дуже жіночний чоловік з длинним волоссям, макіжем і оголеним торсом.
По вулиці з торбами проходить старенький дідусь з вусами, з величезними торбами у вишиванці. Повільно повертається, помічає цей величезний постер у себе перед носом, весь здригається і каже: «От, же виродків понабирали!!!». Зупника впала.

---

Сидить Путiн у себе в офiсi. Дзвiнок.
«Альо! Пане росiйський президенте? То Мiсько ту зi Станіславова, з пивної «Золотий Келішок» телєфонує. Задзвонив'iм, жеби вам вповiсти, же ми тут вам офiцiйно вiйну декляруємо!»
«Харашо, Мiша, — вiдповiдає Путiн, — Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?»
«Ну, зара, — каже Мiсько, зробивши деякi розрахунки, — в нiй є я, мiй кузин Влодко, сусiда Стефко i всi шо ту в преферанс грали. То нас разом вiсiм!»
Путiн зробив паузу. «Должен сказать тебе, Мiша, што в маєй армii 100 тисяч людей, каториє толька ждут маєво прiказа!»
«Холєра!» — каже Мiсько. «Я зара вам вiддзвоню!»
Наступного дня Мiсько дзвонить знову: «Прошу пана президента, стан вiйни не скасовано! Ми тутка роздобули всяку войскову технiку для нашої пiхоти!»
«А што за технiка, Мiша?» — запитує Путiн.
«Ну, в нас ту є два бульдозери, комбайн i трактор вуйка Гринє» — вiдповiдає Мiсько.
Путiн дещо здивований: «Должен сказать тебе, Мiша, што у меня 6000 танков 5000 бронєтранспортьоров. Кромє того, со врємєнi нашего послєднєго разговора, я увелiчiл армiю до ста пятiдесятi тисяч!»
«Най го холєра вхопит!» — каже Мiсько. «Я ще переддзвоню!»
Наступного дня Мiсько знову дзвонить: «Пане росiйський президенте, вiйна ще триває! Ми ту фльоту воздушну тепер маємо! Сюнько з Левандiвки переробив кукурудзника, залагодив на нiм пару машiнгверiв спереду, а до нас сi ше приєднало штири хлопаки з пивної!»
Путiн помовчав хвильку, прочистив горло. «Должен сказать тебе, Мiша, что у меня 100 бомбардiровщiка i 200 iстрєбiтєлєй. Моi воєнниє бази охраняются ракетамi тiпа земля-воздух з лазерной наводкой. А ещьо я увелiчiл армiю до 200 тисяч!»
«Падоньку темний!» — вiдповiв Мiсько. «Я зара вам вiддзвоню!»
Звичайно ж, наступного дня Мiсько дзвонить знову. «Слава'Йсу, пане Путiн! Я сi тєжко вибачiю, але ми мусимо сi вицофати з тої войни.»
«Нєужелi? Очень жаль» — вiдповiдає Путiн. «Почєму ето вдруг ви пєрєдумалi?»
«Ну бо,» — вiдповiв Мiсько, «ми тут посидiли за пару гальбами пива, так сi мiж собов порадили, i вздрiли, жи аж нiяк не зможемо прогодувати двiста тисєч полонених!»

---

Небачених висот досяг сервіс на залізницях України!
З першого листопада «Укрзалізниця» дозволила користуватися туалетами на зупинках!
На всій території Росії!

---

Околиця Львова, ранок, перехрестя, стоїть ДАЇшник на дорозі. Їде модна така машина, дай думає спиню. Спиняє.
- Добрий ранок!
- Добрий!
- Ваші документи будь-ласка.
- Будь ласка!
- Вийдіть з машини.
- З задоволенням! Виходить здоровенний вуйко в вишиванці, все при ньому, посміхається собі у вуса.
- Що гарний настрій?
- Гарний.
- Відкрийте багажник.
- Прошу...
Відкриває, а там труп в мішку, порубаний на дрібні шматки, кров м'ясо і все таке...
- Шо москаль?...
- Еге ж...
- Яке прикре самогубство...

---

Обява по ходу руху скорого поїзда №40 «Москва — Львів».
Москва, Київский вокзал: «Внимание! Внимание! Поезд №40 Москва — Львов отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, кляті хохли, їдьте і не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!».
Брянськ: «Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд №40 Москва — Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским — одна ночь бесплатно! ».
Хутір Михайлівський: «Всех украинцев просят выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи».
Конотоп: «Москалі! Речі з вікон! Гроші на стіл! Декларації в одне місце! Вітаємо українців на Батьківщині! Співвітчизники, списки того, що у вас відібрали на російській митниці — до начальника потягу! Зараз кацапи нам все відшкодують».
Київ: «Увага! Увага! Потяг №40 Москва — Львів вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!»
Львів: «Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг №40 Клята Московія — славетне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами» Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свого потягу на нарах у кімнаті міліції нашого вокзалу.

---

Москальськй хімік Менделєєв
був розумніший всіх євреїв,
він розчінив спірт у воді
горілку він зробив тоді.
Але ж нічого від похмілля
він не відкрив для свого зілля.
І з ранку боляче всім нам
ганьба тім клятим москалям!

---

Біля дороги в за**баном біднім селі сидить, страшна, бридка дівка, лускає насіння і плює луску собі прямо на сукню і під ноги. Тут проїзжає офігенний лексус, тормозить. Звідти виходить приятної зовнішності москаль, стильно вдягнений, високий, спортивний, стає перед нею на коліно і каже:
-Девушка, любимая, я увидел вас и был влюблен с первого взгляда! выходите за меня замуж, я наполню вашу жизнь счастьем и своей любовью!
(дівка спльовуючи луску каже)
-Не для тебе мати квіточку ростила!

Питається батько свого дорослого сина:
- Ну що сину, ти вже великий, пора тобі женитися. Ось Галина, гарна дівчина. І груди є, і задниця є.
- Ні тату, я її не кохаю.
- А Софія? Задниця хоть і не велика, зате груди то які...
- Ні тату, я її не кохаю.
- А Маруся? Хоть ні грудей, ні задниці, зате хозяйка хороша.
- Ні тату, я її не кохаю.
- А кого ж ти кохаєш, сину?
- Андрія.
- Тю, та він же москаль.

Криївка партизанів. Старшина, перекладач і полонений «стрибок».
- Cпитай москаля, де розташована їхня частина.
- Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть.
- Я не скажу!
- Москаль відповів, що не скаже.
- То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
- Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать.
- Я все равно не скажу!
- Москаль каже, що все одно мовчатиме.
- То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[...]
- А что это они внесли?
- Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти.
- Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу!
- Що там москаль белькоче?
- Каже, що москалі тортур не бояться.





Про молоде подружжя

Одружився гуцул з гарною молоденькою москалькою… і ось після медового місяця його друзі-гуцули питають:
- Ну давай, розкажи про першу шлюбну ніч!
- Ну слухайте… так ось на третій день…
- Е нііі, зачекай! Нащо нам третій день? Ми тебе про першу шлюбну ніч питаємо…
- Ну так слухайте, на третій день вона…
- Та ну почекай, що ти все про третій та про третій! Ти нам про перший розказуй!!!
- Та не перебивайте! Так ось на третій день вона каже: “…пожалуйста, атпусті папісать!