Добавлено
lugaru 14 декабря 2007, 23:52:31
kpi.cc/files/6141/d0cd1e010905401f8a9c5b470a042e62thumb.JPG
Пуста кімната.
Знову на пари... Кожен день одне і теж: гуртожиток-універ-гуртожиток(кухня-комп-навчання-кухня-сон). Так, забагато за компом... Книжки в електронці... Муракамі на клаві... Весь перший семестр нічого не відбуваєтиься... «Напевно так буде завжди?»- ніби запитуючі в тиші спитала юна красуня.
«Чому мене ніхто не помічає? Я наче тінь... Ні, навіть тінь видно... А хто ж я? Незнаю... »
...Сльзи навертались на великі сині очі, роблячи їх ще чарівнішими, і солоно-гіркими краплинами падали на підлогу...
В кімноті було зовсім тихо і холодно. Співмешканки ніколи не сиділи на місці, весь час десь пропадали. Веселе й метушливе було в них житя. Анжеліна їм трохи заздрила, адже вона була тиха і мовчазна. Навчання тривало до 31 грудня... 5 пара- залік. Додому вже не встига на Новий рік.
Вечір. Тиша. «треба хоть кімнату прикрасити чимось.» — ввімкнувши тихо музику студентка почала робити паперові сніжинки і фонарики. Десь о десятій зрозуміла, що в холодильнику «мишка повісилась», а в рік щура, треба хоть щось погризти) ... бо голод вже з годинку давався в знаки, і в животі почало бурчати... Як на зло вже «ПРОДУКТИ» були зачинені, в «МЕГАМАРКЕТ» йти одній в таку пору страшнувато.
Хотіла вже йти в гуртожиток, але голод взяв гору над страхом.
....продовженя не забариться)
Дальше..
Теги (ключевые слова): теги не заданы автором
